Бабусині поради

09.03.2016 01:17

Весна  - жіночого роду. Переконувати у цьому не треба нікого, а от переконатися у красі, вправності, унікальності жіноцтва варто щовесни!

Вже на четвертий день березня у нашій школі відбулося свято «Бабусині поради». Проведене уперше, воно має всі шанси вкорінитися і розростися, бо (не дадуть мені перебільшити очевидці) вдалося таким світлим і теплим, таким затишним і душевним, що не порівняються з ним жодні пишні урочистості.

Та спершу все ж було дуже урочисто: вправні ведучі налаштували присутніх на уважне слухання і поважне шанування – про бабусь і самих бабусь. А поки коло тіснішало, поки ми аплодували виступу онучат і з цікавістю слухали біографічні особливості про кожну гостю, знайомилися та дивувалися численним талантам «старших мам», запанувала атмосфера дружніх посиденьок.

Виявляється, бабусі в наших учнів різні. Попри розмаїття професій, здебільшого вони чудові господині й майстерні вишивальниці, але кожна вміє щось таке, що вирізняє її з-поміж інших. Одна чудово співає, інша грає з онуком на скрипці, ще інша вчить онуку акторській майстерності. Такі різні за віком і уподобаннями жінки єдині в головному: внуки – це найбільший дарунок від дітей. Тож не дивно, що поради молодшому поколінню, які усі разом складали до символічної скрині бабусі, були схожими: шануйте батька-матір, живіть гідно й чесно, любіть свою родину і Батьківщину. Ці поради -  справжній живий підручник з національно-патріотичного виховання!

Не раз, ой, не раз щокою котилася сльоза, так щемно було від пісень, так трепетно від слів. Бо ж поміж працівників школи також чимало бабусь, ба, навіть прабабусь, онуки яких прийшли поділилися поетичним рядком чи просто побути поруч. Згадали і вшанували  кожну.

А що ж батьки тих онуків, діти бабусині? Нитка міцна, а роду не буде переводу: діти сказали матерям слова подяки за допомогу і мудрі настанови, такі щирі, що відгукнулися тремтливим спогадом в кожному серці.

«Бабусині поради» ще й від сміху пирскали: от бабусі з внуками беруть участь в конкурсі на найшвидше перемотування клубка, от наввипередки співають пісні за заданим словом чи діляться знаннями народних прикмет. Було весело і цікаво!

Кожну гостю нагородили символічною медаллю учасника, кожній подарували весняні квіти та запросили до спільної світлини. Та головне залишилося у скрині серця – чуттєвий спогад про свято і усвідомлення важливості своєї місії – бути бабусею.

Величезна подяка автору ідеї Малій С.В.,  усім, хто долучився до проведення цього дійства, працівницям-бабусям ЗОШ № 4, а також нашим найкращим у світі БАБУСЯМ УЧНІВ ЧЕТВЕРТОЇ ШКОЛИ!                                                                                        Наталка Свойкіна